З 1 липня країною-головою ЄС на півроку стала Бельгія. Це королівство зіграло величезну роль в історії європейської інтеграції. У 1951 року воно разом з Голландією, Люксембургом, Францією, ФРН і Італією створила Європейське об'єднання вугілля і сталі, на основі якого через шість років з'явилося Європейське економічне співтовариства (ЄЕС), а в 1992 році - Євросоюз (ЄС).

Штаб-квартири Єврокомісії та Європарламенту знаходяться в Брюсселі. У такого вибору спочатку був свій сенс. Бельгія - багатонаціональна держава, де трохи більше половини країни говорить на фламандською мовою, понад 40 відсотків - по-французьки і трохи більше одного відсотка - по-німецькому. І це не рахуючи іммігрантів. Загалом, Бельгія представляє собою свого роду "ЄС у мініатюрі". До останнього часу вона в очах багатьох залишалася зразком будівництва спільного дому для представників різних народів континенту.

Лідери європейських країн пам'ятали про заслуги Бельгії в справі об'єднання континенту, коли восени 2009 року обирали першим президентом ЄС колишнього прем'єр-міністра цієї країни Хермана ван Ромпеєм. І тепер йому доведеться керувати Євросоюзом разом зі своїм співвітчизником - главою бельгійського уряду. Точніше кажучи, з в. о. прем'єра Івом Летермом, який буде виконувати свої обов'язки до створення нової правлячої коаліції.

Те, що у Бельгії немає повноцінного уряду і прем'єра, може створити труднощі для всього Євросоюзу. Так, півтора роки тому аналогічна картина спостерігалася в Чехії (півроку чеського головування ЄС фактично топтався на місці). Але це - лише одна з проблем, яка може нести в собі бельгійське головування. Куди неприємніше те, що Бельгія зарекомендувала себе як держава, де політична нестабільність (останнім часом) стала звичайним явищем.

джерело: www.pravda.ru/world/europe/european/01-07-2010/1037981-belgium-0/